підголівник
підголі́вник
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підголівник — -а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для підтримування голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Третій підголівник виготовлений з оздобленої золотом синьої порцеляни (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Словник української мови в 11 томах