1. Словник української мови у 20 томах

підголівник

ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч.

Пристрій для підтримування голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах).

Третій підголівник виготовлений з оздобленої золотом синьої порцеляни (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підголівник — підголі́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підголівник — -а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Словник української мови в 11 томах