підголівник
підголі́вник
-а, ч.
Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підголівник — підголі́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для підтримування голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Третій підголівник виготовлений з оздобленої золотом синьої порцеляни (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- підголівник — ПІДГОЛІ́ВНИК, а, ч. Пристрій для голови (звичайно на зуболікувальних, перукарських і т. ін. кріслах). Словник української мови в 11 томах