підгонити

підго́нити

див. підганяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгонити — підго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгонити — ПІДГО́НИТИ див. підганя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. підгонити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. підгонити — ПІДГО́НИТИ див. підганя́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. підгонити — Підгонити, -ню, -ниш сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. Словник української мови Грінченка