Орфографічний словник української мови

підказувач

підка́зувач

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підказувач — -а, ч., рідко. Той, хто підказує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підказувач — ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує. А коли почали знімати, я зрозумів, що артист працює з суфлером. І підказувач бігав по цих кілочках, оскільки вони не портапляли у поле зору камери (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підказувач — ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує.  Словник української мови в 11 томах