підказувач —
підка́зувач іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
підказувач —
-а, ч., рідко. Той, хто підказує.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підказувач —
ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує. А коли почали знімати, я зрозумів, що артист працює з суфлером. І підказувач бігав по цих кілочках, оскільки вони не портапляли у поле зору камери (з газ.).
Словник української мови у 20 томах