підказувач

підка́зувач

-а, ч., рідко.

Той, хто підказує.

Значення в інших словниках

1. підказувач — підка́зувач іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. підказувач — ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує. А коли почали знімати, я зрозумів, що артист працює з суфлером. І підказувач бігав по цих кілочках, оскільки вони не портапляли у поле зору камери (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. підказувач — ПІДКА́ЗУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто підказує.  Словник української мови в 11 томах