Орфографічний словник української мови

підковка

підко́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підковка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підкувати. 2》 Зменш.-пестл. до підкова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підковка — ПІДКО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. підкува́ти. Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (В. Земляк). 2. Зменш.-пестл. до підко́ва.  Словник української мови у 20 томах
  3. підковка — ПІДКО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. підкува́ти. Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 118). 2. Зменш.-пестл. до підко́ва.  Словник української мови в 11 томах