підковка

ПІДКО́ВКА, и, ж.

1. Дія за знач. підкува́ти.

Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 118).

2. Зменш.-пестл. до підко́ва.

Значення в інших словниках

1. підковка — підко́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підковка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підкувати. 2》 Зменш.-пестл. до підкова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підковка — ПІДКО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. підкува́ти. Повів [Войтюк] машину до кузні й поставив на тому місці, де звичайно ставлять коней для підковки (В. Земляк). 2. Зменш.-пестл. до підко́ва.  Словник української мови у 20 томах