Орфографічний словник української мови

піднаряд

піднаря́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. піднаряд — -у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. || Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (В. Кучер); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом, був зашитий загальний зошит у цератовій обгортці (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. піднаряд — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті).  Словник синонімів української мови
  4. піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (Кучер, Трудна любов, 1960, 264); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом...  Словник української мови в 11 томах