піднаряд

ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец.

Підкладка, виворіт або спід у взутті.

Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (В. Кучер);

В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом, був зашитий загальний зошит у цератовій обгортці (В. Козаченко);

// Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу.

Піднаряд – матерію на підкладку, поясочки і шлейки, підшивку до сорочечок і навіть ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. піднаряд — піднаря́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. піднаряд — -у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. || Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піднаряд — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті).  Словник синонімів української мови
4. піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (Кучер, Трудна любов, 1960, 264); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом...  Словник української мови в 11 томах