піднаряд

ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті.

Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (Кучер, Трудна любов, 1960, 264);

В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом, був зашитий загальний зошит у цератовій обгортці (Коз., Гарячі руки, 1960, 31);

// Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу.

Піднаряд — матерію на підкладку, поясочки і шлейки, підшивку до сорочечок і навіть гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (Коз., Листи.., 1967, 223).

Значення в інших словниках

1. піднаряд — піднаря́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. піднаряд — -у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. || Підкладка, додаткові деталі і т. ін. до одягу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піднаряд — ПІДНАРЯ́Д, у, ч., спец. Підкладка, виворіт або спід у взутті. Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом. Піднаряд білий (В. Кучер); В чоботі, поміж халявою та полотняним піднарядом, був зашитий загальний зошит у цератовій обгортці (В.  Словник української мови у 20 томах
4. піднаряд — ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті).  Словник синонімів української мови