Значення в інших словниках
-
підойма —
Підвага, важіль; П. стимул; (в будинку) ліфт.
Словник синонімів Караванського
-
підойма —
див. важіль
Словник синонімів Вусика
-
підойма —
I -и, ж. 1》 Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль. || Деталь машини, пристрою і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підойма —
ПІДО́ЙМА¹, и, ж. 1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль.
Словник української мови у 20 томах
-
підойма —
ВА́ЖІЛЬ (знаряддя для підіймання, підважування чого-небудь), ПІДО́ЙМА, ПІДВА́ГА, ВИ́РЛО діал. Всяке тверде тіло, яке під дією прикладних сил може повертатися навколо нерухомої осі, називається важелем (з підручника)...
Словник синонімів української мови
-
підойма —
Підо́йма, -ми; -до́йми, -до́йм
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підойма —
ПІДО́ЙМА¹, и, ж. 1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль.
Словник української мови в 11 томах
-
підойма —
Підо́йма, -ми ж. 1) Рычагъ. 2) Подставка, служащая для поддержанія дышла, чтобы оно не падало на землю. Kolb. І. 67. 3) Снарядъ въ мельницѣ, которымъ подымается кобилиця, а съ нею и веретено съ верхнимъ жерновомъ. Черниг. у. Мик. 481. см. підньом.
Словник української мови Грінченка