Словник синонімів Караванського

підойма

Підвага, важіль; П. стимул; (в будинку) ліфт.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. підойма — підо́йма 1 іменник жіночого роду важіль підо́йма 2 іменник жіночого роду гравілат — рослина діал.  Орфографічний словник української мови
  2. підойма — див. важіль  Словник синонімів Вусика
  3. підойма — I -и, ж. 1》 Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль. || Деталь машини, пристрою і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підойма — ПІДО́ЙМА¹, и, ж. 1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль.  Словник української мови у 20 томах
  5. підойма — ВА́ЖІЛЬ (знаряддя для підіймання, підважування чого-небудь), ПІДО́ЙМА, ПІДВА́ГА, ВИ́РЛО діал. Всяке тверде тіло, яке під дією прикладних сил може повертатися навколо нерухомої осі, називається важелем (з підручника)...  Словник синонімів української мови
  6. підойма — Підо́йма, -ми; -до́йми, -до́йм  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підойма — ПІДО́ЙМА¹, и, ж. 1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служити для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої; підвага, важіль.  Словник української мови в 11 томах
  8. підойма — Підо́йма, -ми ж. 1) Рычагъ. 2) Подставка, служащая для поддержанія дышла, чтобы оно не падало на землю. Kolb. І. 67. 3) Снарядъ въ мельницѣ, которымъ подымается кобилиця, а съ нею и веретено съ верхнимъ жерновомъ. Черниг. у. Мик. 481. см. підньом.  Словник української мови Грінченка