підперізувати —
-ую, -уєш, недок., підперезати, -ежу, -ежеш, док., перех. Затягувати, підв'язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. || Закріплюючи що-небудь, накладати на когось ремінь, пояс і т. ін. || Обв'язувати чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підперізувати —
ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., кого, що. Затягувати, підв'язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. На Дрогобиччині сіряк застібали червоним шнурком і підперізували червоним поясом (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
підперізувати —
ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.
Словник синонімів української мови
підперізувати —
ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., перех. Затягувати, підв’язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. На Дрогобиччині сіряк застібали червоним шнурком і підперізували червоним поясом (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах
підперізувати —
Підперізувати, -зую, -єш сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала. Мет. 180.
Словник української мови Грінченка