Орфографічний словник української мови

підробіток

підробі́ток

іменник чоловічого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підробіток — -тку, ч., розм. Дія за знач. підробляти, підробити 2). || перев. мн.Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підробіток — ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм. Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2; // перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота. Де ж це його набрати отих карбованців, коли куди не кинь – гроші і гроші...  Словник української мови у 20 томах
  3. підробіток — ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев.  Словник синонімів української мови
  4. підробіток — ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм. Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2; // перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота.  Словник української мови в 11 томах