підробіток
ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм.
Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2;
// перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота.
Де ж це його набрати отих карбованців, коли куди не кинь – гроші і гроші... Гаразд, хоч трапився оцей підробіток – уроки з французької (М. Олійник);
Жити [Арсенові] далі випадковими підробітками не можна (Л. Дмитерко);
Син саме подався до Полтави на підробітки (Ю. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)