Словник української мови в 11 томах

підробіток

ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм. Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2;

// перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота.

Батьки Гамбарашвілі не дуже підтримували сина, бо жили скромно, тому літні вакації Нестор використовував для підробітків (М. Ол., Леся, 1960, 131);

Жити [Арсенові] далі випадковими підробітками не можна (Дмит., Розлука, 1957, 21).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підробіток — підробі́ток іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підробіток — -тку, ч., розм. Дія за знач. підробляти, підробити 2). || перев. мн.Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підробіток — ПІДРОБІ́ТОК, тку, ч., розм. Дія за знач. підробля́ти, підроби́ти 2; // перев. мн. Додаткова до основної або тимчасова, випадкова робота. Де ж це його набрати отих карбованців, коли куди не кинь – гроші і гроші...  Словник української мови у 20 томах
  4. підробіток — ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев.  Словник синонімів української мови