Орфографічний словник української мови

підсвинок

пі́дсвинок

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підсвинок — -нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. || Уживається як лайливе слово стосовно дитини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підсвинок — ПІ́ДСВИНОК, нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (М. Коцюбинський); У шпориші лежить підсвинок, до кілка прив'язаний (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. підсвинок — ПОРОСЯ́ (маля свині), СВИНЕНЯ́, ПАЦЯ́ розм., ПАЦЮ́К розм., СВИНЧА́ТКО діал.; ПІ́ДСВИНОК (немолочне порося віком до року). В хлівці у нього теж щороку рохкало порося, поволі виростаючи в підсвинка (П.  Словник синонімів української мови
  4. підсвинок — Пі́дсвинок, -нка; -винки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підсвинок — ПІ́ДСВИНОК, нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (Коцюб., І, 1955, 309); У шпориші лежить підсвинок, до кілка прив’язаний (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  6. підсвинок — Підсвинок, -нка м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.  Словник української мови Грінченка