підсвинок

ПОРОСЯ́ (маля свині), СВИНЕНЯ́, ПАЦЯ́ розм., ПАЦЮ́К розм., СВИНЧА́ТКО діал.; ПІ́ДСВИНОК (немолочне порося віком до року). В хлівці у нього теж щороку рохкало порося, поволі виростаючи в підсвинка (П. Кочура); Свині в ріпі, свині в ріпі, а пацята в моркві (коломийка); — Годований (пан), як пацюк (В. Стефаник); — Видите по шкурі, що то було мале свинчатко... (І. Чендей).

Значення в інших словниках

1. підсвинок — пі́дсвинок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підсвинок — -нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. || Уживається як лайливе слово стосовно дитини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підсвинок — ПІ́ДСВИНОК, нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (М. Коцюбинський); У шпориші лежить підсвинок, до кілка прив'язаний (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. підсвинок — Пі́дсвинок, -нка; -винки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підсвинок — ПІ́ДСВИНОК, нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року. Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (Коцюб., І, 1955, 309); У шпориші лежить підсвинок, до кілка прив’язаний (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
6. підсвинок — Підсвинок, -нка м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.  Словник української мови Грінченка