підсвинок
ПІ́ДСВИНОК, нка, ч., с. г. Немолочне порося віком до року.
Худі підсвинки на високих ногах, з заболоченими черевами никали по вулиці (Коцюб., І, 1955, 309);
У шпориші лежить підсвинок, до кілка прив’язаний (Ю. Янов., І, 1958, 343);
Ячмінь вважається відмінним кормом для свиней, особливо для поросят і відгодівельних підсвинків (Свинар., 1956, 139);
*У порівн. Вони плавали.. на Буг і зловили сома. Сом був славний, як підсвинок (Гуц., Скупана.., 1965, 127);
// Уживається як лайливе слово стосовно дитини.
Бовдур.. проклинав півголосом діда Панька, що йому дав такий малий хлібець, а сьому чорномазому підсвинкові такий великий (Фр., І, 1955, 300).
Словник української мови (СУМ-11)