пізненько —
розм. Присл. до пізненький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пізненько —
ПІЗНЕ́НЬКО, розм. Присл. до пізне́нький. Раз увечері пізненько, Як мати заснула, Вийшла слухать соловейка, Мов зроду не чула (з народної пісні); – Княжий післанець [посланець] прибув пізненько – наші післанці далеко скоріше ходять (І.
Словник української мови у 20 томах
пізненько —
ПІЗНЕ́НЬКО, розм. Присл. до пізне́нький. Раз увечері пізненько, Як мати заснула, Вийшла слухать соловейка, Мов зроду не чула (Нар. лірика, 1956, 235); — Княжий післанець [посланець] прибув пізненько — наші післанці далеко скоріше ходять (Фр.
Словник української мови в 11 томах
пізненько —
Пізно нар. Поздно. ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш. н. п.
Словник української мови Грінченка