Орфографічний словник української мови

пілочка

пі́лочка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пілочка — ПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́лка. – Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Ю. Збанацький); Молодиці .. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (М. Зарудний). ◇ (1) До пі́лочки, зі сл.  Словник української мови у 20 томах
  3. пілочка — до пі́лочки, зі сл. оббира́ти. Повністю, не залишаючи нічого. Робітниць оббирав (хазяїн) до пілочки (А. Малишко).  Фразеологічний словник української мови
  4. пілочка — ПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́лка. — Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Збан., Сеспель, 1961, 324); Молодиці.. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (Зар., На.. світі, 1967, 232).  Словник української мови в 11 томах