пінитися —
Вкриватися піною; (- вино) шумувати, іскритися; тлк. ПІНИТИСЯ, (- людей) говорити <�кричати, лютувати> з піною в роті.
Словник синонімів Караванського
пінитися —
-нюся, -нишся, недок. 1》 Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. || Наповнюватися піною, пінистою рідиною. 2》 перен. Дуже сердитися; кричати з піною біля рота. 3》 Пас. до пінити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пінитися —
ПІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. Пиво піниться в зелених склянках (М. Коцюбинський); Вирувала, пінилась весняна вода (А. Шиян); Море при самому березі ніжно пінилось і тихо грало (В.
Словник української мови у 20 томах
пінитися —
Юсь, -ишся, недок. 1. Хвилюватись, метушитись. Перестань пінитись — і все буде добре. 2. Обурюватися. І через це ти так пінишся? — здивувався Мілош (І. Сова). Чого ти пінишся? Ти ж не знаєш насправді, що трапилось.
Словник сучасного українського сленгу
пінитися —
ПІ́НИТИСЯ (утворювати піну; вкриватися піною), ПІ́НИТИ рідше, ШУМУВА́ТИ, ШУМІ́ТИ, ГРА́ТИ, ІСКРИ́ТИСЯ (перев. про шипучі напої); ЛЮСУВА́ТИ діал. (перев. про вапно). Вода з ринв, пінячись, весело гуркоче (О. Гончар); Річка все пінила і пінила (Я.
Словник синонімів української мови
пінитися —
ПІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. Пиво піниться в зелених склянках (Коцюб., II, 1955, 17); Вирувала, пінилась весняна вода (Шиян, Гроза..
Словник української мови в 11 томах