пінитися

ПІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок.

1. Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною.

Пиво піниться в зелених склянках (Коцюб., II, 1955, 17);

Вирувала, пінилась весняна вода (Шиян, Гроза.., 1956, 284);

Море при самому березі ніжно пінилось і тихо грало (Кучер, Голод, 1961, 193);

// Наповнюватися піною, пінистою рідиною.

Казанок піниться, кипить (Кол., Терен.., 1959, 39);

*Образно. Квіти піняться на клумбах невимовними кольорами (Коп., Дуже добре, 1937, 137);

Бій закипав і пінився уже на майданах (Панч, Вибр., 1947, 371).

2. перен. Дуже сердитися; кричати з піною біля рота.

Він швидко перейшов до виконання своїх намірів і тут наткнувся на таку впертість, апатію.. людей, що не раз аж пінився зо злості (Фр., VIII, 1952, 92);

Він не дивиться на слідчих і не зважає на них, хоч як вони не піняться, не скрегочуть зубами (Турч., Зорі.., 1950, 268).

3. Пас. до пі́нити 1.

Значення в інших словниках

1. пінитися — пі́нитися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пінитися — Вкриватися піною; (- вино) шумувати, іскритися; тлк. ПІНИТИСЯ, (- людей) говорити <�кричати, лютувати> з піною в роті.  Словник синонімів Караванського
3. пінитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. || Наповнюватися піною, пінистою рідиною. 2》 перен. Дуже сердитися; кричати з піною біля рота. 3》 Пас. до пінити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пінитися — Шумувати, вишумовувати, вишумувати, повишумовувати, зашумовувати, зашумувати, позашумовувати, перешумовувати, перешумувати, поперешумовувати, пошумовувати, пошумувати, ушумовувати, ушумувати, повшумовувати, див.  Словник чужослів Павло Штепа
5. пінитися — ПІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Утворювати або виділяти піну; вкриватися піною. Пиво піниться в зелених склянках (М. Коцюбинський); Вирувала, пінилась весняна вода (А. Шиян); Море при самому березі ніжно пінилось і тихо грало (В.  Словник української мови у 20 томах
6. пінитися — Юсь, -ишся, недок. 1. Хвилюватись, метушитись. Перестань пінитись — і все буде добре. 2. Обурюватися. І через це ти так пінишся? — здивувався Мілош (І. Сова). Чого ти пінишся? Ти ж не знаєш насправді, що трапилось.  Словник сучасного українського сленгу
7. пінитися — ПІ́НИТИСЯ (утворювати піну; вкриватися піною), ПІ́НИТИ рідше, ШУМУВА́ТИ, ШУМІ́ТИ, ГРА́ТИ, ІСКРИ́ТИСЯ (перев. про шипучі напої); ЛЮСУВА́ТИ діал. (перев. про вапно). Вода з ринв, пінячись, весело гуркоче (О. Гончар); Річка все пінила і пінила (Я.  Словник синонімів української мови