Значення в інших словниках
-
пір —
пору, ч. Вид цибулі з видовженою цибулиною і плоскими листками; вживається як приправа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пір —
ПІР, по́ру, ч. Вид цибулі з видовженою цибулиною і плоскими листками; вживається як приправа.
Словник української мови у 20 томах
-
пір —
Різновид цибулі, дворічна трав'яниста рослина, овочева культура, походить із Малої Азії; споживають ланцетоподібне листя та видовжену цибулину із своєрідним смаком і запахом, використовують як приправу.
Універсальний словник-енциклопедія
-
пір —
ПІР, по́ру, ч. Вид цибулі з видовженою цибулиною і плоскими листками; вживається як приправа.
Словник української мови в 11 томах
-
пір —
Пір, по́ру м. Лукъ порей. Уман. у.
Словник української мови Грінченка