пір
ПІР, по́ру, ч. Вид цибулі з видовженою цибулиною і плоскими листками; вживається як приправа.
Словник української мови (СУМ-11)ПІР, по́ру, ч. Вид цибулі з видовженою цибулиною і плоскими листками; вживається як приправа.
Словник української мови (СУМ-11)