Орфографічний словник української мови

пірога

піро́га

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пірога — -и, ж. У народів Центральної й Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкурами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пірога — Човен індійський  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пірога — ПІРО́ГА, и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.  Словник української мови у 20 томах
  4. пірога — піро́га (франц. pirogue, від ісп. piragua, з карибського piragva) вузький і довгий човник в індіанців.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пірога — ПІРО́ГА, и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії — вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.  Словник української мови в 11 томах