пірога
ПІРО́ГА, и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії — вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.
Тихенько випливеш на голубий затон — І раптом з комишу, по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (Рильський, Поеми, 1957, 231);
В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч., Ю. Васюта, 1950, 68).
Словник української мови (СУМ-11)