пірога

ПІРО́ГА, и, ж.

У народів Центральної і Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.

Тихенько випливеш на голубий затон – І раптом з комишу, по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (М. Рильський);

В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. пірога — піро́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пірога — -и, ж. У народів Центральної й Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкурами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пірога — Човен індійський  Словник чужослів Павло Штепа
4. пірога — піро́га (франц. pirogue, від ісп. piragua, з карибського piragva) вузький і довгий човник в індіанців.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пірога — ПІРО́ГА, и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії — вузький довгий човен, обтягнутий корою, шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева.  Словник української мови в 11 томах