Значення в інших словниках
-
пістон —
-а, ч. 1》 Невеликий ковпачок із вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд у патронах або снарядах. || Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пістон —
(машин.) толок (пістолі) див. патрон
Словник чужослів Павло Штепа
-
пістон —
(від іт. pistone — поршень) — 1. Вентиль циліндричної форми у мідних духових інструментів. 2. Скорочена назва корнет-а-пістона.
Словник-довідник музичних термінів
-
пістон —
ПІСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий ковпачок з вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд в патронах або в снарядах.
Словник української мови у 20 томах
-
пістон —
пісто́н (франц. piston, з італ. pistone – поршень, від лат. pisto – товчу) 1. Металевий ковпачок з вибуховою речовиною, що запалює пороховий заряд у рушничних, пістолетних патронах.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пістон —
Пісто́н, -то́на; -то́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пістон —
ПІСТО́Н, а, ч. 1. Невеликий ковпачок з вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд в патронах або в снарядах.
Словник української мови в 11 томах