пістон
пісто́н
-а, ч.
1》 Невеликий ковпачок із вибуховою речовиною, від удару по якому запалюється пороховий заряд у патронах або снарядах.
|| Склеєні по краях два кружальця паперу з невеликою кількістю вибухівки для іграшкових пістолетів і рушниць.
2》 Невеличка металева оправа певної форми, яку механічно прикріплюють, пробиваючи водночас отвір у шкірі, картоні і т. ін.
3》 Клапан у мідному музичному духовому інструменті.
4》 Скорочена назва корнет-а-пістона.
Великий тлумачний словник сучасної української мови