Орфографічний словник української мови

пітник

пітни́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пітник — -а, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пітник — ПІТНИ́К, а́, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25–30 хв. протягом 2–3 днів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. пітник — ПІТНИ́К, а́, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25-30 хв.  Словник української мови в 11 томах
  4. пітник — Пітник, -ка м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.  Словник української мови Грінченка