пітник

ПІТНИ́К, а́, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко.

Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25-30 хв. протягом 2-3 днів (Конярство, 1957, 117);

Він ізліз поправити підпругу й замість того перестелив пітника (Ю. Янов., І, 1958, 148).

Значення в інших словниках

1. пітник — пітни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пітник — -а, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пітник — ПІТНИ́К, а́, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25–30 хв. протягом 2–3 днів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. пітник — Пітник, -ка м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.  Словник української мови Грінченка