пітник
ПІТНИ́К, а́, ч.
Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко.
Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25–30 хв. протягом 2–3 днів (з наук. літ.);
Він ізліз поправити підпругу й замість того перестелив пітника (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)