піїт —
-а, ч., книжн., заст. Поет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піїт —
ПІЇ́Т, а, ч., книжн., заст. Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Т. Шевченко); І він, піїт з принишклої Полтави, Замість печалі дарував нам сміх (Л. Дмитерко).
Словник української мови у 20 томах
піїт —
ПІЇ́Т, а, ч., книжн., заст. Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Шевч., II, 1953, 54); І він, піїт з принишклої Полтави, Замість печалі дарував нам сміх (Дмит., Книга боротьби, 1939, 46).
Словник української мови в 11 томах