п'ятірочник —
-а, ч., розм. Учень, який зазвичай отримує п'ятірки; відмінник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
п'ятірочник —
П'ЯТІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Той, хто вчиться на “п'ятірки” (за п'ятибальною системою оцінювання). – П'ятірочник не будуватиме школу біля дороги, він досить розумний і розвинений, – продовжують діти (із журн.).
Словник української мови у 20 томах