п'ятірочник

П'ЯТІ́РОЧНИК, а, ч., розм.

Той, хто вчиться на “п'ятірки” (за п'ятибальною системою оцінювання).

– П'ятірочник не будуватиме школу біля дороги, він досить розумний і розвинений, – продовжують діти (із журн.).

Значення в інших словниках

1. п'ятірочник — п'яті́рочник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. п'ятірочник — -а, ч., розм. Учень, який зазвичай отримує п'ятірки; відмінник.  Великий тлумачний словник сучасної мови