п'ятірочник

п'яті́рочник

-а, ч., розм.

Учень, який зазвичай отримує п'ятірки; відмінник.

Значення в інших словниках

1. п'ятірочник — п'яті́рочник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. п'ятірочник — П'ЯТІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Той, хто вчиться на “п'ятірки” (за п'ятибальною системою оцінювання). – П'ятірочник не будуватиме школу біля дороги, він досить розумний і розвинений, – продовжують діти (із журн.).  Словник української мови у 20 томах