радіохвилевід — Орфографічний словник української мови

радіохвилевід — -воду, ч. Канал, всередині або вздовж якого поширюються радіохвилі. Великий тлумачний словник сучасної мови
радіохвилевід — РАДІОХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч. Порожниста металева труба або діелектричний стрижень, усередині яких уздовж осі поширюються радіохвилі; використовується в радіолокаційній та інших станціях для передавання енергії від передавача до антени й від антени до приймача. Атмосферні радіохвилеводи. Словник української мови у 20 томах