радіохвилевід

РАДІОХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч.

Порожниста металева труба або діелектричний стрижень, усередині яких уздовж осі поширюються радіохвилі; використовується в радіолокаційній та інших станціях для передавання енергії від передавача до антени й від антени до приймача.

Атмосферні радіохвилеводи.

Значення в інших словниках

1. радіохвилевід — радіохвилеві́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіохвилевід — -воду, ч. Канал, всередині або вздовж якого поширюються радіохвилі.  Великий тлумачний словник сучасної мови