Великий тлумачний словник сучасної мови

радіохвилевід

радіохвилеві́д

оду, ч.

Канал, всередині або вздовж якого поширюються радіохвилі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. радіохвилевід — радіохвилеві́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. радіохвилевід — РАДІОХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч. Порожниста металева труба або діелектричний стрижень, усередині яких уздовж осі поширюються радіохвилі; використовується в радіолокаційній та інших станціях для передавання енергії від передавача до антени й від антени до приймача. Атмосферні радіохвилеводи.  Словник української мови у 20 томах