Значення в інших словниках
-
радісний —
Веселий, життєрадісний, о. сонцелюбний, сонцеликий, просвітлий; пор. ВТІШНИЙ, ОСЯЙНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
радісний —
див. веселий
Словник синонімів Вусика
-
радісний —
[рад'існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
радісний —
-а, -е. 1》 Який відчуває радість із приводу чого-небудь. || Який виражає радість. || Який має веселу вдачу; життєрадісний. 2》 Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін. || Який приносить, дає радість, втіху; відрадний. || Викликаний радістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
радісний —
РА́ДІСНИЙ, а, е. 1. Який відчуває радість з приводу чого-небудь. Іван був радісний, веселий, дробцював [дрібцював] короткими ногами і все говорив та й говорив, мов горохом сипав (М.
Словник української мови у 20 томах
-
радісний —
ВЕСЕ́ЛИЙ (сповнений веселощів, піднесеного настрою), ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ, ПРЕВЕСЕ́ЛИЙ підсил. Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (О. Довженко); Ольга бігала весела, життєрадісна (Я.
Словник синонімів української мови
-
радісний —
Ра́дісний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
радісний —
РА́ДІСНИЙ, а, е. 1. Який відчуває радість з приводу чого-небудь. Іван був радісний, веселий, дробцював [дрібцював] короткими ногами і все говорив та й говорив, мов горохом сипав (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
радісний —
Радісний, -а, -е Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Словник української мови Грінченка