разюче —
Читаю в газетній статті: “Українству був притаманний вражаюче високий рівень народної культури”. Чи доречна тут лексема вражаюче? Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
разюче —
Присл. до разючий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
разюче —
РАЗЮ́ЧЕ. Присл. до разю́чий. Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників (М. Рильський); Вони [брати] разюче схожі між собою, – обоє широколиці, обоє світлоброві (І. Волошин).
Словник української мови у 20 томах
разюче —
РАЗЮ́ЧЕ. Присл. до разю́чий. Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників (Рильський, III, 1956, 151); Вони [брати] разюче схожі між собою, — обоє широколиці, обоє світлоброві (Вол., Сади.., 1950, 73).
Словник української мови в 11 томах