разюче
РАЗЮ́ЧЕ.
Присл. до разю́чий.
Особливо разюче діяв сатиричний бич народної творчості проти фашистських загарбників (М. Рильський);
Вони [брати] разюче схожі між собою, – обоє широколиці, обоє світлоброві (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)