Орфографічний словник української мови

рангоут

ранго́ут

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рангоут — -у, ч., мор. Сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідіймальних пристроїв і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рангоут — РАНГО́УТ, у, ч., мор. Сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідіймальних пристроїв і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. рангоут — ранго́ут (голл. randhout, букв. – кругле дерево) всі дерев’яні або склепані із сталевих листів круглі частини оснащення судна, призначені для встановлення вітрил, сигналізації тощо (щогли, стеньги, бушприт і т. д.).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рангоут — Устаткування вітрильного судна: щогли, буґшприт, реї, ґафелі тощо.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. рангоут — РАНГО́УТ, у, ч., мор. Сукупність круглих дерев’яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідйомних пристроїв і т. ін.  Словник української мови в 11 томах