рангоут
ранго́ут
-у, ч., мор.
Сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення сигнальних вогнів, антен, вантажопідіймальних пристроїв і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови