Орфографічний словник української мови

ревонути

ревону́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ревонути — -ну, -неш, док., розм. Підсил. до ревнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ревонути — РЕВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до ревну́ти. – Віддай альбом! – ревонув Фінк над самим її вухом і вхопив чіпкими пальцями за край м'якої шкіряної палітурки (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. ревонути — РЕВІ́ТИ (РЕВТИ́) (видавати гучні протяжні звуки), РУСТИ́ діал.; БУТІ́ТИ діал. (глухо); РИ́КАТИ (про тварин взагалі — сильно; перев.  Словник синонімів української мови
  4. ревонути — РЕВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до ревну́ти. — Віддай альбом! — ревонув Фінк над самим її вухом і вхопив чіпкими пальцями за край м’якої шкіряної палітурки (Загреб.  Словник української мови в 11 томах