реготати —
-очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Гучно, нестримно сміятися. || з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь. || перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин). || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реготати —
РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (М.
Словник української мови у 20 томах
реготати —
СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм.
Словник синонімів української мови
реготати —
Регота́ти, -гочу́, -го́чеш, -го́чуть з кого, з чого і чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
реготати —
РЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко РЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Гучно, нестримно сміятися. [Одарка:] Вона так страшно реготала, що й досі той регіт лящить і вчувається мені!.. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах