реготати
регота́ти
-очу, -очеш і рідко реготіти, -очу, -отиш, недок.
1》 Гучно, нестримно сміятися.
|| з кого. Насміхатися, глузувати з кого-небудь.
|| перен. Видавати характерний звук, що нагадує гучний сміх (про птахів, тварин).
|| перен. Створювати розкотистий звук, що нагадує гучний сміх (про предмети, явища природи тощо).
2》 зах. Іржати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови